«і прости нам провини наші…» (Мт.6:12)
Віруючі люди визнають свої гріхи; невіруючі – їх заперечують
Християни ведуть боротьбу зі своїм гріхом. Ця істина вас зовсім не має дивувати. Зростаючи в Христі, інтенсивність ваших гріхів зменшується, але чутливість до них лише зростає. Це не означає, що вам стає все легше піддаватися спокусам. Мова йде про вашу все більшу обізнаність в глибині гріха та в його витонченості, прихованості. І в тому, як він зневажає Бога.
Дехто вважає, що віруючим не варто сповідувати свої гріхи та просити за них у Бога прощення. Проте наш Господь заповідав нам визнавати свої гріхи, коли навчав молитися: «І прости нам провини наші…» (Мт. 6:12). Саме так звертаються справжні віруючі люди за прощенням до свого Небесного Батька.
Апостол Іван написав: «Коли скажемо, що не маємо гріха, то самих себе обманюємо, і немає в нас правди. Якщо ж визнаємо свої гріхи, то Він, вірний і праведний, щоби простити нам гріхи й очистити нас від усякої неправедності. А коли скажемо, що ми не згрішили, то робимо Його неправдомовним, і Його слово в нас не перебуває» (1 Івана 1:8-10). Цей уривок зовсім не вчить нас про те, яким чином спастися, як багато хто навчав. Він говорить нам, як відрізнити віруючих від невіруючих: віруючі сповідують свої гріхи; невіруючі – ні.
Фраза «прости нам» в Матвія 6:12 вказує на необхідність у прощенні. Словом «провини» перекладається грецьке слово, яке використовувалося для позначення морального або грошового боргу. У нашому випадку воно стосується боргу, який виникає у людини перед Богом через її гріхи. Коли ми грішимо, ми винні Богу певні наслідки, у нас перед Богом виникає певний борг, тому що ми порушили Його святість.
Коли ви грішите як віруюча людина, ви не втрачаєте свого спасіння. Але якщо ви не покаєтеся у своєму гріху, на вас чекає Боже покарання (дисциплінарне виховання). У посланні до Євреїв, розділі 12 сказано: «Адже кого Господь любить, того й карає (краще перекласти «дисциплінує», прим. пер.) і б’є кожного сина, якого приймає. … [Бог] [дисциплінує] (прим. пер.) — для нашої користі, щоб ми стали учасниками Його святості» (вірші 6, 10).
Якщо ви приховуєте певний гріх, визнайте його зараз, і дозвольте Богові очистити вас і вже сьогодні використати вас для Його слави.
Мотивація до молитви: Обміркуйте, чому Боже прощення важливе для вас, а потім, поділіться цими думками з Богом прославляючи Його.
Подальше вивчення Писання: Прочитайте Псалом 37. Які фізичні та емоційні болі відчував Давид через свій гріх? Яким було його ставлення до Бога, коли він визнав свій гріх?
