«Адже і Той, Хто освячує, і ті, які освячуються, – усі від Одного. Через це Він не соромиться називати їх братами, кажучи: Сповіщу Твоє Ім’я Моїм братам, серед Церкви оспівуватиму Тебе. І знову: Я буду надіятися на Нього! І ще: Ось Я і діти, яких Мені дав Бог» (Євр. 2:11–13)

Наш святий Христос зробив нас святими; отже, тепер Він може називати нас Своїми братами

Зважаючи на наш власний досвід, нам важко сприймати себе святими. Гріх є занадто великою частиною нас у цьому занепалому світі. У думках і на практиці ми далекі від святості, однак у Христі ми досконало «[освячуємося]» або ж святі.

Ми не завжди поводимося свято, але завдяки нашій вірі у Христа ми абсолютно святі в очах Бога. Попри те, що дитина не завжди поводиться так, як її батько, вона все одно залишається його дитиною. Ми святі в тому сенсі, що перед Богом була принесена праведність Христа, яка була зарахована нам через віру. Ми стали святими через Його жертву та «[тими], які освячуються».

«Адже одним принесенням Він назавжди вдосконалив тих, які освячуються» (Євр. 10:14). Ми такі ж чисті, як і Бог, такі ж праведні, як і Христос, а тому ми маємо право називатися Його братами, позаяк тепер ми причетні до Його праведності.

Той, Хто освячує, і ті, які освячуються, – усі від «Одного Отця». І Той, Хто освячує, «не соромиться» називати Своїми братами тих, які освячуються. Яка дивовижна істина!

Досвід життя християнина в цьому світі містить в собі гріх, але позиційна реальність його або її нової природи – це святість. «Ви в Ньому маєте повноту …» (Кол. 2:10). Та на практиці нам ще належить пройти довгий шлях. Отож, головна мета нашого життя – стати в житті тими, ким ми вже стали за своїм статусом. Відтепер, ставши братами Христа та дітьми Бога, нехай ця нова ідентичність буде для нас усією необхідною мотивацією жити так, як нам належить.

Мотивація до молитви: Дякуйте Господу за Його роботу з освячення на хресті. Його подвиг дає вам можливість бути святими.

Подальше вивчення Писання: Будь ласка, прочитайте Римлян 1:16. Зважаючи на те, що Бог зробив для вас через Христа, чи можете ви з щирого серця приєднатися до твердження Павла?