Це твердження не просто відображає популярні сучасні думки. Це прямі слова зі Святого Письма — з 1 Івана 4:8. Але що саме вони означають?

Є багато способів неправильно зрозуміти ці слова. Насправді цей вірш дуже полюбляють різні культи. Різні лжевчення — від «Християнської науки» до секти «Діти Бога» — використовували його, щоб виправдати серйозні помилки. Одні намагалися показати Бога не як особу, а як безособову силу або принцип любові. Інші — навіть використовували цей вірш, щоб виправдати сексуальну розпусту. Тому дуже важливо правильно зрозуміти, що мав на увазі апостол Іван, і відкинути хибні тлумачення, щоб самим не збитися з правильного розуміння Бога.

По-перше, слова «Бог є любов» не означають, що Бог це якась безособова сила, енергія чи відчуття. Бог це особа. Він має волю, розум і почуття. Апостол хоче сказати, що любов є найвищим проявом Божої сутності. Тому використовувати цей вірш, щоб зобразити Бога як щось безособове, — означає перекручувати Писання і перевертати його сенс.

По-друге, цей вірш не означає, що все, що люди сьогодні називають «любов’ю», походить від Бога. Апостол не має на увазі романтичні фантазії чи сучасну сексуальну розбещеність. Мова йде про чисту, святу любов, яка повністю узгоджується з усіма Божими якостями. Ті, хто намагається виправдати гріх, прикриваючись словами «Бог є любов», дуже далекі від того, що мав на увазі Іван.

По-третє, ці слова не є повним описом Бога і не скасовують Його інших атрибутів. Божа любов не відміняє Його святість, справедливість, гнів на гріх, всезнання, всемогутність і владу. Якщо заперечити хоча б одну з цих рис, ми вже не говоримо про Бога Біблії.

У Писанні є й інші подібні вислови. Той самий апостол пише: «Бог є Дух» (Ів. 4:24). Також сказано: «Бог — вогонь, що пожирає» (Повт. Зак. 4:24; Євр. 12:29). А в Псалмі 7:11 написано, що Бог — справедливий Суддя, Який щодня гнівається на зло. Отже, слова «Бог є любов» не охоплюють усього, що ми знаємо про Бога. Його любов не суперечить Його святості — навпаки, вона підкреслює й поглиблює її. Тому не можна виривати цю фразу з контексту всієї Біблії.

До речі, в тому ж посланні Іван на самому початку пише: «Бог є Світло, і в Ньому немає жодної темряви» (1 Ів. 1.5). Коли він каже, що Бог — Світло, він говорить про Божу святість, істину й чистоту. Тому ці два твердження — «Бог є Світло» і «Бог є любов» — завжди потрібно тримати разом. Бог є любов, але це ще не все, що про Нього можна сказати.

Водночас ми не маємо права применшувати значення цих слів. Коли апостол каже «Бог є любов», він робить дуже сильну заяву про Божу сутність. Любов — це частина самої природи Бога. Любов пронизує все, ким Він є.

Ця істина настільки глибока, що ще Августин вважав її доказом Трійці. Якщо Бог є любов і якщо любов є Його сутністю, то Бог любив завжди — ще до створення світу. Це означає, що любов існувала між Особами Трійці — Отцем, Сином і Святим Духом.

Отже, Божа любов це вічна реальність. Вона не є реакцією на щось поза Богом. Апостол не каже: «Бог любить», як про одну з багатьох рис. Він каже: «Бог є любов», показуючи, що любов пронизує всі Його дії та властивості.

Наприклад, Бог є святим. Як святий Бог, Він мав би повне право відкинути всіх грішників. Але Його святість поєднана з любов’ю — любов’ю, яка простягається до людей і пропонує спасіння.

Навіть у Божих судах видно любов. Той самий Бог, Який є вогнем і неприступним світлом, терпеливо чекає, закликає людей до покаяння і щедро пропонує милість. Він довготерпеливий навіть до тих, хто вперто Його відкидає. Божа любов не тільки стримує Його гнів на певний час, але й показує, що Його суд справедливий, коли він зрештою відбувається.

І навіть тоді, коли Бог судить, Він залишається любов’ю.

Отже, наш Бог — не лише величний, а й добрий; не лише абсолютно святий, а й глибоко співчутливий; не лише справедливий, а й Бог неперевершеної любові. І ця любов виходить із самої Його сутності.

Ця стаття була спочатку опублікована в блозі служіння Grace to You