«Вірою Авраам, коли був покликаний іти на місце, яке мав одержати в спадок, – послухався і пішов, не знаючи, куди йде» (Євр. 11:8)

Життя віри починається з готовності відмовитися від усього, що не подобається Богові

Авраам є класичним прикладом життя у вірі. Як батько єврейського народу, він був найбільш показовим прикладом віри, доступним автору Послання до Євреїв. Але людям, яким було написано це Послання, потрібно було зрозуміти, що Авраам був більше, ніж отцем їхнього роду; він також був прикладом для всіх, хто живе вірою в Бога (Рим. 4:11).

Усупереч поширеній думці євреїв першого століття, Бог обрав Авраама не тому, що він був праведний сам по собі. Покликаний Богом, Авраам був грішником, який жив у повному ідолів суспільстві. Його дім був у халдейському місті Ур, розташованому в стародавній Месопотамії між річками Тигр і Євфрат.

Божий поклик Авраамові записаний у книзі Буття 12:1–3: «… Вийди зі своєї землі й від своєї родини, і з дому свого батька в землю, яку Я тобі покажу. І зроблю тебе народом великим, поблагословлю тебе і звеличу твоє ім’я. Тож будеш ти благословенням! Я поблагословлю тих, котрі благословлятимуть тебе, а тих, що проклинають тебе, прокляну. І благословенні будуть у тобі всі племена землі!»

Зверніть увагу на відповідь Авраама: «І пішов Аврам, як звелів йому Господь …» (в. 4). Він слухав, довіряв і підкорявся. Його паломництво віри почалося відтоді, як він відсторонився від насолод язичницького світу, бажаючи слідувати Божому плану для свого життя.

Так сталося і з вами, якщо ви чоловік чи жінка справжньої віри. Ви відмовилися від гріховних насолод, аби слідувати за Христом. І в міру того, як зростає ваша любов до Ісуса, відповідно зменшуються земні бажання. Я молюся, щоб ваша увага постійно була зосереджена на виконанні Божої волі для вашого життя, і щоб ви завжди відчували радість і впевненість, які приходять від слідування за Христом.

Мотивація до молитви:

• Попросіть у Бога благодаті та духовної стійкості, щоб сьогодні ходити вірою.

Подальше вивчення Писання:

• Вивчіть 1 Івана 2:15 як нагадування залишатися відокремленими від світу.