«Адже не ангелам Він підпорядкував майбутній світ, про який говоримо. А дехто засвідчив десь, кажучи: Хто така людина, що пам’ятаєш про неї, або людський син, що навідуєшся до нього? Ти зробив її дещо меншою від ангелів, Ти увінчав її славою і честю; усе підкорив Ти під її ноги. Коли ж підпорядкував їй усе, то не залишив нічого, що було б їй не підпорядковане. Однак тепер ще не бачимо, щоб їй усе було підпорядковане» (Євр. 2:5–8)

Від самого початку людині було призначено бути царем на землі

Дивлячись на величезний, здавалося б, нескінченний Усесвіт, а потім думаючи про маленьку в піднебесній цятку, яку ми називаємо Землею, ми не можемо не ставити собі питання: «Що таке людина?». Або: «Звідки в нас право очікувати від Бога, щоб Він так багато про нас думав?».

У Давида була відповідь: «… Ти зробив її дещо меншою від ангелів, Ти увінчав її славою і честю; усе підкорив Ти під її ноги …» (Євр. 2:6–8). Автор Послання до Євреїв цитує один із псалмів (8:5–7), показуючи, що Бог створив людину бути царем.

Давид, безсумнівно, записав свій псалом з огляду на те, що Бог сказав на початку: «… Створімо людину за Нашим образом й за Нашою подобою, та нехай люди панують над рибами морськими, птахами небесними, худобою, і над усією землею, та над усіма плазунами, що повзають по землі» (Бут. 1:26). Початковий Божий задум для людини в її невинності полягав у тому, щоб вона була царем над непорочною землею.

Сотворивши Адама, чистого й невинного, Бог наділив його честю та славою. Бог коронував людину як царя землі: «Усе підкорив Ти під її ноги …» (Євр. 2:8). Настане день, коли нам знову буде дано право панувати на землі, і все Боже створіння буде покладене під наші ноги.

Мотивація до молитви: Будь ласка, прочитайте 8-й псалом і принесіть його як свою власну хвалу Богові.

Подальше вивчення Писання: Будь ласка, прочитайте Даниїла 7:18, 27 і зверніть увагу на масштаби панування святих у майбутньому.