«Багато разів і багатьма способами колись через пророків говорив Бог до [наших] батьків. А цими останніми днями заговорив до нас через Сина …» (Євр. 1:1–2)

Ісус не тільки виявив, але фактично Сам був повним і достатнім Божим об’явленням

Самарянка заявила: «… Знаю, що прийде Месія, Який називається Христос; коли Він прийде, то сповістить нам усе!» (Ів. 4:25). Очікування дня приходу Месії, навіть серед самаритян, полягало в тому, що Месія відкриє повне й остаточне Боже об’явлення. Святий Дух через автора Послання до Євреїв це підтверджує: «Бог… цими останніми днями заговорив до нас через Сина …» (Євр. 1:1–2).

Старий Завіт подавав Божественне об’явлення уривками та частинами. Кожна з частин була правдивою, але неповною. Проте коли прийшов Ісус, уся картина стала ясною; і хоча Христа відкинув Його власний народ, Ісус, по суті, став сповненням месіанської надії, що її плекали віруючі стільки століть.

З приходом Ісуса закінчилася старозавітна епоха обітниць. Христос є останнім словом Бога: «Бо скільки є Божих обітниць, то всі в Ньому – «так»! І в Ньому – «амінь»: для слави Бога через нас!» (2 Кор. 1:20).

Бог повністю висловив Себе у Своєму Сині. Ось чому Іван сказав: «І Слово стало тілом, і перебувало між нами, і ми побачили славу Його, – славу як Єдинородного від Отця, повного благодаті й істини. Бога ніхто ніколи не бачив, та Єдинородний Бог, Який у лоні Отця, — Він явив Його» (Ів. 1:14, 18). Павло додав, що у Христі «… тілесно перебуває вся повнота Божества» (Кол. 2:9).

Практичні наслідки цієї істини вражають. Позаяк Христос є повнотою Божественного об’явлення, нічого більше вам не потрібно. У Ньому ви маєте «повноту» (Кол. 2:10), і вам даровано «усе те, що потрібне для життя і побожності» (2 Пет. 1:3). Його Слова достатньо, воно не потребує жодних доповнень чи коригувань.

Мотивація до молитви: Попросіть Бога навчити вас більше покладатися на свої надбання у Христі.

Подальше вивчення Писання: Будь ласка, прочитайте Івана 1:1–18 як нагадування про повноту Божого об’явлення в Його Сині.