Церква потрапила в небезпечну пастку, коли йдеться про Боже керівництво. Надто багато віруючих сьогодні намагаються почути Бога безпосередньо — чи то через чутний голос, чи через внутрішні відчуття. Ще гірше, коли люди використовують це як виправдання для всього — від єресі до шахрайських зборів коштів або ж просто особистих рішень, заявляючи, що це їм сказав Господь.

Я бачив чимало молодих чоловіків — особливо в церквах, де дозволено і заохочується сучасне пророцтво та об’явлення — які використовували «Боже повеління» як останню спробу переконати дівчину, яка відмовила їм у стосунках. На жаль, деякі жінки піддавалися на твердження: «Бог сказав мені, що ми маємо одружитися» — і опинялися в шлюбах, які не були наповнені любов’ю. Одна моя подруга, якій зробили таку пропозицію, мала розум відповісти: «Бог не був би таким жорстоким».

Фраза «Господь сказав мені» часто використовується як освячений щит для найрізноманітніших тверджень. Проведіть кілька хвилин, переглядаючи TBN або іншу харизматичну телемережу — і отримаєте всі докази. Для недосвідчених очей і вух це зазвичай ефективний спосіб захистити сумнівне послання від критики чи заперечень. Адже хто захоче стати на бік, протилежний Господу і Його посланцям?

Але віруючі не повинні дозволяти таким бездоказовим заявам вимикати наше розпізнання чи давати індульгенцію кожному, хто наважується говорити від імені Бога. Навпаки, ми повинні все звіряти з істиною Божого Слова.

Книги Джойс Майєр наповнені історіями про її «невимушені розмови з Богом». Вона навіть намагається обґрунтувати все своє служіння тим, що має прямий канал зв’язку з Творцем всесвіту. Одна дослідниця з феміністичними поглядами зазначила:

У проповіді «Благодать, благодать і ще раз благодать», Майєр дев’ятнадцять разів стверджує, що її послання натхненне Богом. Вона виправдовує своє служіння і проповідь тим, що Бог її покликав. Наприклад, вона підкреслює, що хоч їй було важко на початку, але Божа влада була на її боці: «Ви знаєте, скільки років я мучилася, намагаючись змусити це служіння запрацювати, і це, безперечно, була Божа воля. Він сказав це. Це був Божий поклик; Бог помазав мене». Тож її послання аудиторії — вона не може відмовитися від «поклику» і мовчати. Згадуючи про те, що кожна її проповідь «помазана», вона знову стверджує свою владу і ставить себе вище тих церковних лідерів, які могли б сказати їй мовчати.

Джон МакАртур, який уже п’ятдесят років розяснює те, що Бог уже сказав у Писанні, зауважує:

«Бог сказав мені…» стало гаслом Харизматичного руху. Дивні особисті пророцтва проголошуються різними людьми, які щиро вірять, що Бог говорить до них. Найвідомішим прикладом є абсурдне “пророцтво” Орела Робертса. У 1987 році він заявив у прямому ефірі, що Бог пригрозив «забрати його додому», якщо він не збере вісім мільйонів доларів до певного терміну. Як би це мало бути виконано — світ так і не дізнається; Робертс отримав «помилування» у вигляді великого чека від власника собачих перегонів у Флориді.

Навіть харизматичний автор і пастор Р.Т. Кендал визнає масштаб проблеми у своїх богословських колах:

«У будь-якому випадку треба уникати слів “Так говорить Господь” або “Господь сказав мені”. Такі висловлювання — це не лише велика зухвалість, а й використання імені Господа намарно… Це використання Божого імені — найгірший варіант “зв’язків” — щоб підняти власну довіру. Ви дбаєте не про авторитет Бога, а про свій власний, коли згадуєте Його ім’я».

Іронічно, але книгу Кендала підтримали одні з найвідоміших фальшивих пророків — Джон Арнотт, Майк Бікл, Джон Хейгі та Білл Джонсон. Така вже омана (чи лукавство) цих людей, що вони можуть читати подібні попередження — і думати, що це стосується когось іншого. Навіть сам Кендал, засуджуючи «Так говорить Господь», при цьому не проти сам висловлювати подібні думки:

«Покійний Орел Робертс був найвідомішим серед тих, хто мав надприродний дар зцілення. Мені пощастило зустрічатися з ним тричі в його домі в Каліфорнії. Під час однієї з розмов він розповів, як кілька днів тому Господь сильно промовив до нього в коридорі».

Не варто забувати, що позабіблійне об’явлення є необхідним для підтримки будь-якого задуму, який не відкрито в Біблії. Сни, внутрішні тремтіння, голоси з небес можуть вразити наївних або задовольнити ледачих читачів Писання, але, як сказав Петро: «Маємо певніше пророче слово, і ви добре робите, що звертаєтеся до нього, як до світильника, що світить у темному місці» (2 Петра 1:19). Петро особисто чув голос Божий з неба (Матвія 17:5; 2 Петра 1:17–18), але все ж вважав Писання більш надійним об’явленням. І Джон МакАртур цілковито з цим погоджується:

«Насправді немає свіжішого або більш особистого об’явлення, ніж Писання. Богові не потрібно давати приватні об’явлення, щоб допомогти нам у нашому християнському житті. “Усе Писання Богом натхненне і корисне для навчання, докору, направлення, виховання в праведності, щоб Божий чоловік був досконалим, до всякого доброго діла готовим” (2 Тимофія 3:16–17). Писання достатнє. Воно містить усе необхідне для кожного доброго діла».

Християни, мають визнати важливу істину: Боже об’явлення — завершене. Канон Писання закритий. Апостол Іван, завершуючи останню книгу Нового Завіту, залишив таке застереження:

«Свідчу кожному, хто чує слова пророцтва книги цієї: коли хто до цього додасть що, то накладе на нього Бог кари» (Об’явлення 22:18–19).

Варто зазначити, що ця проблема не обмежується лише харизматами. Поширення містицизму в церкві підштовхнуло християн різних конфесій шукати прямого, особистого досвіду з Богом — через споглядальну молитву та інші містичні практики. Інші просто надто покладаються на власну інтуїцію. У будь-якому з цих випадків посил передається один: Божого Слова недостатньо.

Але це не повинно бути свідченням церкви. Ми маємо підносити та звеличувати авторитет і достатність Писання, визнаючи його як повне й безпомилкове об’явлення Бога Своєму народові. І ми повинні захищати себе й інших від впливу тих, хто удає, ніби говорить від імені Бога.

Наступного разу, коли почуєте: «Господь сказав мені», — спокійно попросіть назвати розділ і вірш.

Ця стаття була спочатку опублікована в блозі служіння Grace to You